47-річний Андрій Павелко два десятки років дотичний до розвитку спорту, 8 з яких у якості президенту Української асоціації футболу (УАФ). На цій посаді він неодноразово ставав героєм розслідувань через неоднозначні рішення та вчинки, а також спосіб життя, що не відповідав заробіткам. Як колишній депутат (Павелко двічі обирався до Верховної Ради України) та футбольний функціонер Павелко зумів стати власником елітної нерухомості і гардеробу з одягом та взуттям виключно відомих брендів. А його професійна діяльність в цій царині стала підґрунтям до кримінального переслідування та навіть арешту.
Хто такий Андрій Павелко?
Андрій Павелко — виходець з Дніпра. Має дві вищі освіти — у 2003 закінчив Юридичну академію імені Я. Мудрого за спеціальністю «правознавство», у 2007 — ДНУ імені О. Гончара за спеціальністю «зовнішньоекономічні зв'язки». Заочно навчався у аспірантурі Дніпровського інституту Академії держуправління при Президентові України на кафедрі «Державне управління та місцеве самоврядування».
З 1993 по 2009 рік діяльність Павелко пов'язана з рідним містом, тут він очолював приватні підприємства в будівельній та логістичній галузі. А у 2010-му політичні амбіції приводять його на вибори міського голови Дніпра, балотувався він від партії «Фронт змін», до агітаційної компанії долучав відомого футболіста та хрещеного одного з дітей Андрія Шевченка. Але програв регіоналу Івану Куліченко, посівши друге місце, натомість отримав депутатський мандат у міській раді.
У 2012-му Павелко потрапив до парламенту як висуванець від партії «Батьківщина», в цій каденції він очолював підкомітет з питань електроенергетики Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Але за рік був виключений з фракції і до кінця каденції лишався позафракційним, паралельно очолив ВО «Демократи». До наступного, VIII скликання Верховної Ради, Павелко обирається вже від «Блоку Петра Порошенка» й був заступником голови фракції партії, а також стояв на чолі Комітету ВРУ з питань бюджету.
Кар'єру як футбольний функціонер Павелко почавє на батьківщині, де з 2001 року очолював Федерацію футболу Дніпропетровської області. З 2003 був членом виконкому Української асоціації футболу, з 2009 очолював відділення Національного Олімпійського Комітету України у Дніпропетровській області. На посаду президента Федерації футболу України обраний 6 березня 2015-го року, з 2019-го року ця організація перейменована на Українську Федерацію Футболу.
В різній якості і різні періоди був дотичний до діяльності таких спортивних організацій як УЄФА (наприклад, в 2019-му став головою Комітету УЄФА зі статусу гравців, трансферів, агентів та матч-агентів) та ФІФА (у 2017-2020-х роках був членом Дисциплінарного комітету ФІФА). І саме зі спортивною сферою пов'язані найбільші факапи Павелка.
Гроші на «траві» - штучній
Одна з найгучніших історій, пов'язаних з діяльністю Павелка як керівника Української асоціації футболу, тягнеться з 2017-го року. Тоді на Київщині було створено завод із виробництва штучного покриття за програмою УЄФА і на кошти цієї організації, які мали б спрямовуватися напряму на будівництво нових стадіонів та міні-полів. Натомість мільйони євро пішли на потреби ТОВ «ФФУ Продакшн» - дочірнього підприємства федерації. Згодом саме ця фірма отримувала замовлення за державною програмою. Цьому посприяв Мінрегіонбуд, який прописав у типовому проєкті використання штучного покриття тільки українського виробництва за конкретною технологією.
“Комерційна «дочка» Федерації футболу отримала поза конкурсом 66 замовлень на майже 95 мільйонів гривень у Києві. Ще близько 100 мільйонів вони отримають як постачальники покриття для футбольних полів на тендерах, де перемогли інші юридичні особи. При цьому ціни на покриття від комерційних «дочок» ФФУ/УАФ виявилися вищими, ніж у інших виробників Європи: 16–18 євро проти 12–14 євро. Переплата лише за покриття на стандартному майданчику для мініфутболу становить від 1900 євро”, - наводять цифри у виданні Український тиждень.
Саме виробництво у 2020-му перевели до Краматорська на Донеччину, де так і не відновили. І лише у 2022-му році справа з розкрадання коштів була передана до суду, де і розглядається дотепер. Павелка та генерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького підозрюють у привласненні 26,5 млн гривень. При чому головний фігурант перебуває за рішенням суду під вартою. Минулого року вийти з-під неї функціонер зміг, заплативши 9,88 млн гривень застави. Але і з цим вийшов скандал. За даними FootballHub, кошти спочатку внесло УАФ Маркетинг, а пізніше полтавський адвокат Святослав Болінський, використавши гроші, які були «предметом вчинення злочину в іншому кримінальному провадженні і мають російський слід». Але вже у червні цього року суд змінив для Павелка запобіжний захід і він знову опинився в СІЗО.
До речі в судовому порядку Павелка намагалися відсторонити від займаної посади в УАФ, відповідне рішення, зокрема, у лютому 2023-го лютого ухвалював Печерський райсуд Києва. Натомість в організації його оскаржили і наполягали, що такі кроки не матимуть юридичних наслідків.
“Це рішення є абсолютно необґрунтованим та грубо суперечить статутам УЄФА та ФІФА, які безапеляційно забороняють втручання місцевих судів у роботу національних футбольних організацій. Поява цього незаконного та юридично безпідставного рішення Печерського суду є чітким підтвердженням того факту, що тиск на керівництво асоціації через підконтрольні правоохоронні органи здійснюється окремими особами штучно в інтересах, зокрема, "країни 404" (росії. - Ред.), яка прагне позбавити Україну представництва в УЄФА", - йшлося у заяві УАФ. Згодом стало відомо, що рішення таки не набрало законної сили, тож фактично Павелко продовжує перебувати на чолі футбольної асоціації.
Гардероб розміром з однокімнатну квартиру
Описана корупційна історія на рахунку Павелка та організації, яку він очолює, не єдина. Сайт FootballHub нарахував крім цього ще 11 кримінальних справ, які знаходяться на різних стадіях. Наприклад, підозру футбольним посадовцям вже оголошено через будівництво футбольних полів за завищеними цінами. Звісно, що підряди за державний кошт отримували фірми близькі до ФФУ/УФА, збитки оцінені слідством у 300 млн гривень. Ще 90,3 млн гривень заробили дружні фірми асоціації на фіктивній купівлі дорогих продуктів і товарів, в цьому випадку йдеться про кошти УЄФА.
Також поліція розслідує факти розтрати посадовими особами УАФ фінансової допомоги, яка повинна була бути отримана Федерацією футболу міста Києва. Генеральна прокуратура розбирається з привласненням 47,8 млн гривень посадовими особами КП «Житло Сервіс», які були виділені з бюджету на будівництво футбольних майданчиків зі штучним покриттям в регіонах України.
В 6,4 млн гривень оцінені збитки від зловживань при будівництві футбольної бази в Княжичах під Києвом. Цю оборудку ретельно розбирав редактор журналу «Футбол» Артем Франков. Суть в тому, що розрекламований проєкт, кошти на який були отримані від УЄФА та ФІФА, по факту так і не був реалізований. Все що було зроблено - це придбана земельна ділянка за суму в рази меншу заявленої донорам (300 тис замість 2,6 млн доларів), але будівництво так і не розпочалось.
В переліку справ ще ймовірна змова з НАБУ з метою ухиляння від відповідальності, тиск на представників медіа, а саме швейцарського журналіста Арно Беда, що писав про корупцію в Українській асоціації футболу. За цим фактом, до речі, веде розслідування прокуратура Швейцарії.
Звісно, Павелко всі закиди щодо незаконних оборудок відкидає, але спосіб життя, який він веде разом з родиною наводить на думку, що все ж таки правоохоронні органи та журналісти мають рацію. Чого тільки вартують кадри, зроблені в будинку президента УФА під час обшуку в рамках одного з кримінального проваджень, і оприлюднені розслідувальним проєктом «Гроші». Як виявилось, офіційно маєток, що має приватний пляж на державній землі, був оформлений вже коли в Україні тривала повномасштабна війна — у вересні 2022-го року. Звісно у власниках не сам Павелко, а його мати Зоя Єременко. Але швидше за все, користувалася родина футбольного функціонера цією нерухомістю давно.
Крім звичних пересічним громадян спалень, вітальні та кухні у будинку футбольного функціонера площею 1231 кв. м є винний льох, кінотеатр, тераса з меблями з позолотою та гардеробна розміром з однокімнатну квартиру. Одяг та взуття як сам Павелко, так і його дружина Катерина Чаус носить виключно брендовий, вартість кожної речі від кількох сотень до кількох тисяч доларів. Журналісти припускають, що дозволити собі такий рівень життя як раз і дозволяють корупційні схеми за участю Павелка та його команди. А суми збитків, які від них понесла держава та міжнародні організації, за оцінками експертів та слідчих дорівнює 550 млн гривень.
Чехарда з головним тренером збірної по футболу
Та не лише фінансовими оборудками Павелко здобув скандальну славу, робив він і репутаційні помилки, а через його не виважені рішення під загрозою опинявся футбольний імідж України. В 2018-му році, коли Київ приймав фінал Ліги чемпіонів, розголосу набула ситуація з використанням трофею УЄФА. Дивним чином він спочатку опинився в одній з церков Дніпра, де з кубком сфотографувався крім Павелка священник та Олександр Петровський — місцевий кримінальний авторитет. А згодом у мережі з'явилися знімки пасербиці Павелка Лізи Чаус, та його рідної доньки Анастасії, які також позували з цінним спортивним трофеєм. Таке вільне використання кубку є порушенням правил, але футбольного посадовця це не зупинило.
Ще одна гучна історія пов'язана з перебуванням зірки футболу Андрія Шевченка на чолі національної збірної. Цей пост він отримав після провалу України на Євро-2016 і, як писали ЗМІ, цьому посприяв Павелко, бо, як згадувалось, Шевченко є його кумом. І хоча обидва відкидали звинувачення у використанні «родинних зв'язків», погляди на це у спортивній спільноті це мало змінило. Тим не менш, під керівництвом Шевченка наші футболісти мали успіхи на міжнародних змаганнях, зокрема, збірна України стала першою у групі в Лізі Нації, отримала путівки на Євро-2020, на якому дійшла до чвертьфіналу.
В 2021-му збірна неочікувана залишилась без головного тренера після виходу до чвертьфіналу збірної у чемпіонаті Європи і напередодні важливих матчів відбору на чемпіонат світу 2022-го року. УАФ не подовжило контракт з Шевченком, який наполягав в коментарях, що він не був проти цього, але ні Павелко, ні інші представники організації йому цього не запропонували. При цьому в асоціації видали протилежну версію. Непорозуміння врешті вилилось в чехарду з призначенням наставників збірної — спочатку головним тренером призначили Олександра Петракова, згодом обов'язки виконував Руслан Ротань, і лише в червні 2023 року цю посаду посів Сергій Ребров.
Також навесні цього року скандал вибухнув через «закулісні ігри» в Українській футбольній прем'єр-лізі. Зокрема, Павелко влаштував зустріч з президентами команд "Полісся", "Оболоні", "Карпат" та ЛНЗ, які претендують на перехід до УПЛ. Але при цьому чомусь забув про "Металург" та "Епіцентр", які теж перебувають на верхівці рейтингу Першої ліги.
Сам Павелко всі скандали навколо свого імені зазвичай пояснює зазіханнями на пост голови УАФ і частково намаганням звести з ним рахунки з боку росіян. Підтримують цю версію і деякі представники спортивної спільноти.
“Це насправді велика трагедія для воюючої України (арешт Павелко. - Ред.). Для футболу. Для нашого міжнародного іміджу. Коли чинний представник УЄФА без жодного доказу фізично усувається від змоги виконувати свої прямі футбольні задачі. Думаю, ми ще отримаємо реакцію цивілізованого світу”, — заявив в коментарі одному з видань віцепрезидент УАФ Олексій Михайліченко.
Проте Львівський апеляційний суд 4 вересня 2023 року відхилив апеляційні скарги на ухвалу Шевченківського райсуду Львова щодо відсторонення від посади та тримання під вартою президента УАФ Андрія Павелка. Він буде перебувати в СІЗО до 9 жовтня 2023 року.
